Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон
До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон

Поділитися новиною:

До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон

З нагоди 1028-ої річниці Хрещення Київської Русі, що її Україна відзначає 28 липня, у Білогірському районному історико-краєзнавчому музеї відкрито експозицію ікон.

Представлена виставка нараховує близько 50 експонатів, серед яких є зразки, як сучасної техніки написання ікон так і більш давні експонати.

З розповіді працівників музею дізнаємося, що становлення іконопису на території сучасної України відбулося в другій половині XI — на початку XII ст. До цього ікони були переважно візантійські та грецькі. Разом із поширенням будівництва храмів виникла давньоруська школа іконопису. Її засновником уважають митрополита Іларіона. У Києво- Печерському патерику згадується про перших відомих іконописців Київської Русі — Алімпія та Григорія. Про останнього розповідали, що йому допомагають янголи: він міг за кілька годин написати й позолотити образ (зазвичай на це витрачали кілька тижнів).

Давні майстри дотримувалися суворого іконописного канону. Його поява пов’язана з переказами про те, що перші ікони або з’явились самі по собі («Спас Нерукотворний»), або були написані художниками, які особисто знали чи пам’ятали святих (за повір’ям, ікона Володимирської Божої Матері була написана євангелістом Лукою). Отже, православна церква ніколи не допускала писання ікон за уявою чи з натури.

Іконописні зображення створювалися за певними суворими правилами. Умовність письма мала чітко відмежовувати божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювати в ликах Христа, Богоматері та святих їхню неземну сутність. Для цього фігури зображалися пласкими й нерухомими, застосовувалася зворотна перспектива, були неможливими будь-які часові прояви (пора року чи доби). Умовний золотий фон ікон символізував божественне світло, фігури не мали тіней, адже «в Царстві Божому» їх немає. Щоб чітко дотримуватися канону, іконописці користувались як зразком візантійськими іконами або словесним описом кожного іконописного сюжету.

Ікони XI—XII ст., створені Алімпієм та Георгієм, не збереглися, але літописи свідчать, що ці творіння вивозили в різні міста Київської Русі, де вони служили канонічним зразком для інших іконописців.

 

Альбом: До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон Альбом: До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон Альбом: До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон Альбом: До річниці Хрещення Київської Русі-України в районному музеї відкрилась виставка ікон
Web-адреса: bgadmin.gov.ua/news/id/792 | Переглядів: 113Дата публікації: 13:19 28.07.2016