Анонс подій
Подій не заплановано
Пошук
Не забуваймо традиції
Не забуваймо традиції

Поділитися новиною:

Не забуваймо традиції

За швидким технічним прогресом, сучасними модними тенденціями та модернізованою освітою, ми забуваємо, що бути українцем – це не лише одягти вишиванку на свято. Бути українцем – це значить шанувати та зберігати українські народні звичаї, обряди та традиції. Бо ж не дарма мудрий дослідник українського фольклору О.Воропай писав: «Народні традиції – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому».

Білогірський районний будинок культури протягом травня - липня проводив пошукову фольклорну експедицію з метою належної підготовки до участі в обласному огляді-конкурсі відродження народних традицій та декоративно-прикладного мистецтва “Доторкнися до душі свого народу», який у березні цього року започаткував Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва. Так, творчою командою будинку культури було прослухано репертуар сільських фольклорних колективів та зроблено відеозапис носіїв нематеріальної культурної спадщини. А уже презентуючи місцевий білогірський фольклор перед обласним журі – заслуженим працівником культури України, заступником директора О.В.Ільїнською, заслуженим діячем мистецтв України, завідуючим науково методичним відділом А.В.Бєлєванцевим, методистом відділу народної творчості Тамарою Бохонько, на районній сцені господарювали уже учасники фольклорних колективів, відтворюючи, виспівуючи притаманні для їхнього села пісні. За режисерським задумом Миколи Хоменка та сценариста Любові Особської сцена РБК перетворилася у сільську вулицю напровесні, в пору, коли виспівуючи веснянки, люди закликали весну. Веснянку «Ой лісом, лісом, березиною», записану в с.Воробіївка, виконала Олена Пташнік, а веснянку «Ой весно наша» відтворили на сцені учасники групи автентичного співу «Джерело» із с.Степанівка. Весняну пору любила й молодь, адже приходив час для веселих ігор та танців. Учасники «зразкового» дитячого танцювального колективу «Барви Поділля» школи мистецтв (керівник Аліна Пуковська) поділилися знанням прикметів, приказок та закликало, які були досить популярними у наших прабабусь. А ще відтворили рухи побутового танцю «Ювківські гуляночки», який був записаний в с.Ювківці заслуженим працівником культури України Ю.І.Кузьменком.
Раїса Якимчук переповіла стародавню легенду «Про Зоряну та Ясеня», записану з вуст жительки Корниця Надії Маєвської, у якій йдеться про нещасливе кохання молодих людей, яких засипали у підземному тунелі через гнів пана Корницького. Тому не дивно, що у Залужжі ще й досі пам’ятають старовинні весільні пісні. Їх на сцені відтворювали учасники фольклорного ансамблю «Терниця». Варто відмітити, що пісень «Коло нових воріцят», «Сядьмо, мамо, повечеряймо» та «У нашого пана свата» Аллу Артемчук навчила її мама Надія Мокроуз.
Сопілка в нашій державі популярна ще з княжих часів, вважається духовним символом народу, як і пісня. Тому й не здивувала поява сопілкарів на сцені. Й переливи цього старовинного інструменту заповнили зал. Цю мить музичної насолоди подарували присутнім учні школи мистецтв, яких навчає Всеволод Данільцев.
Потому дійство перенеслося на традиційні українські вечорниці. Родинно – побутові пісні «По-під нашим садком» та «Зайшло сонце, зайшло ясне» виконав фольклорно – етнографічний ансамбль «Криниця» Воробіївського СК (керівник Олена Пташнік). Група автентичного співу «народного аматорського» ансамблю «Рушничок» Погорілецького СК ( керівник Галина Зембецька) відтворили рекрутську пісню «Ой поля, ви поля» та українську ліричну пісню «Ой з –за гори, з –за крутої». «Шуміла ліщина» - таку пісню відтворювала бандуристка Надія Баранчук. А завершальним акордом стала подарована групою автентичного співу «Джерело» Степанівського СБК (керівник Валентина Баранчук) українська народна пісня «Ой ходила дівчина по садочку».
О.В.Ільїнська, заслужений працівник культури України, заступник директора ХОНМЦКіМ, підводячи підсумки, зауважила, що цього дня колективи дійсно витягнули із своєї душі цінний скарб й побажала, щоб працівники культури продовжували свою діяльність щодо відродження народних традицій, бо це наразі дуже актуально для усіх українців, а також саме через пропаганду фольклору можна виховати молоде покоління справжніми патріотами.
Продовженням заходу стала презентація виробів декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва. Марія Назарова, завідувач сектору народної творчості та культмасової роботи з молоддю Білогірського РБК, зібрала в лекційному залі районного закладу культури старовинні вишиті рушники та серветки, де відтворені різноманітні орнаменти. Також були представлені костюми, які колись носили жителі Білогірщини. До прикладу, сорочка – це спадок із колекції вишивальниці Галини Петрової із Лісок, а чоловічий костюм подарував у районний музей Віктор Скулімівський, житель с.Гулівці. Були на виставці й гончарські вироби протоієрея Івана Хавруся. Й хоча гончарські вироби більш сучасні у порівнянні з іншими елементами виставки, та створюючи макітри, глечики, гладущики, чашки, горщики, гончар із Паньковець для прикраси вибрав узори Черняхівської культури.
За умовами положення також на розгляд журі були представлені традиційні для краю білих гір страви. Тут й славнозвісний коритнянський хліб на черені, який випікає Наталія Сташук за рецептом своєї матері Марії. А ще «Розчепіренці» – унікальні пиріжки, які стали візиткою села Шимківці. Їх готує Леся Никитюк. А рецепт пані Лесі передала її свекруха Олена Никитюк. Смакували білогірчани гарбузовою кашею. Її приготувала Наталя Кульба за рецептом своєї мами Поліни Мандзюк. Не дарма кажуть, що коли на столі не має картоплі, той їсти немає чого. Печену картоплю з маштаркою приготувала по рецепту бабусі Катерина Міщук. А ще тут була смачна домашня ковбаса, медівка, узвар із грушок та слив, малинове вино, різноманітні фрукти, котрими щедро зародили білогірські сади. Родзинкою серед страв стало домашнє масло, яке б’ють в маслобійці. Більше того, жительки села Великі Калетинці Семенюк Євгена Іванівна та Крижанська Наталія Іванівна, провели майстер – клас й показали, як б’ють масло в стародавній масло бійці. А ще Євгена Іванівна та Наталія Іванівна заспівали традиційних пісень, якими супроводжували дійство збивання масла та розповіли свій рецепт, завдяки якому натуральний маслопродукт вийшов жовтим та смачним.
Методичний кабінет Білогірського будинку культури продовжить свою пошукову діяльність у зборі місцевого фольклору та найближчим часом випустить буклети з досвіду роботи сільських фольклорних колективів Білогірщини та збірку легенд, які передають із покоління в покоління жителі краю білих гір.
Анжела ДЗИЦЮК,
Директор РБК

Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції Альбом: Не забуваймо традиції
Web-адреса: bgadmin.gov.ua/news/id/1830 | Переглядів: 50Дата публікації: 16:00 02.10.2017